Коли співають солов'ї (1956) | мелодрама

Яскрава і видовищна мелодрама періоду «відлиги», знята на Київській кіностудії у 1956 році, режисером Євгеном Брюнчугіним, що закарбувала час інтенсивних змін в радянському кінематографі в жанровому й тематичного відношеннях.

Головна героїня фільму — Мар'яна Куделя, найкраща доярка колгоспу «Труд», активно критикує голову колгоспу консерватора Тимофія Тимофійовича Завірюху, за що й приставлена працювати біля найгірших корів колгоспу.
На противагу їй доярка Катя Квітко — рекордсменка з надоїв, яку всіляко підтримує голова колгоспу. Катя, зайнята громадськими справами, мало приділяє уваги своїм безпосереднім обов'язкам, свариться із закоханим у неї зоотехніком Василем Морозом, з подругою Мар'яною. Внаслідок цього через її недолугість гине корова-рекордистка Чарівниця.
В цей час Мар'яна наполегливо працює з ранку до ночі й незабаром виходить на перше місце. Катруся ж займає лише п'яте.
Попри те, що Мар'яна закохана у Василя, вона, тим не менш, допомагає йому та Катрусі знову знайти одне одного…

Творча група:
Автор сценарію: Лідія Компанієць
Режисер: Євген Брюнчугін
Оператор: Вадим Верещак
Композитор: Сергій Жданов

У ролях:
Надія Чередниченко — Катруся Квітка
Ада Роговцева — Мар'яна Куделя
Валентин Грудинін — Тимофій Тимофійович Завірюха, голова колгоспу
Юрій Мажуга — Василь Захарович Мороз, зоотехнік
Дмитро Дубов — Федір
Віктор Мягкий — Олександр Іванович, секретар райкому
Антон Дунайський — Остапович
Нонна Копержинська — Устина
Софія Карамаш — Демидівна, мати Катрусі
Ольга Ножкіна — Горпина Опанасівна, мати Мар'яни
Олег Борисов — Кузя, водій голови колгоспу
Валентина Куценко — Варька
Юрій Лисенко — Панас, комірник
Ігор Новаков — Микола
Леонід Данчишин — Петро
Дмитро Капка — пастух

Утім сьогодні колгоспний сюжет Лідії Компанієць у цій кінострічці подекуди не має аж ніякого значення. Коли на кіноекран виходять Олег Борисов, Ада Роговцева, Юрій Мажуга, Нонна Копержинська акценти ідейності твору звучать зовсім інакше… Харизматичні актори українського кіно 1950-60 рр. перемагають ідіотичний колгоспний сюжет. Уся увага – їм, а не перипетіям соціалістичних змагань. Магнетизм привабливості, те, чим володіє Ада Миколаївна, і те, чим феноменально володіли Борисов, Мажуга і Копержинська, робить свою справу. Скептицизм щодо «Солов'їв» змінюється щирим співчуттям глядача до видатних акторів, які тоді не обирали ні теми, ні сценарії. Просто той час обирав саме їх.